Патріотами не народжуються, ними стають


"ПАТРІОТАМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ, НИМИ СТАЮТЬ"
проект збереження історичної пам'яті і патріотичного виховання 

"Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину..."
В.Симоненко
Все починається з любові - до матері, до батька, роду і народу, до рідної землі, мови і культури, до Вітчизни. В усьому цивілізованому світі патріотизм вважається могутньою засадою гуманізму і демократії, вселюдської моралі, виконує в суспільному житті доленосні функції, які забезпечують згуртованість, єдність етнічної і політичної спільноти, її цілісність і стійкість, стабільність держави.
Патріотизм - це надійний порятунок молоді й дорослих від байдужості до подій в Україні, до громадських справ, національної меншовартості і неповноцінності. Науковці і представники громадськості переконані в тому, що за останні роки в патріотичному вихованні більше втрат і упущень, ніж позитивних результатів. Тому не дивно, що молодь недостатньо любить рідну мову і культуру, байдуже ставиться до громадських справ, не знає і не шанує своєї історії, не бере активної участі в державотворчих процесах.
Цивілізоване людство вчить: виховувати дітей треба рідною мовою на історичному матеріалі, який дає інформацію про визначні події минулого, подвиги предків, діяльність прославлених державних, політичних і культурних діячів і відомих вчених.
Без глибокої історичної свідомості і пам'яті не буває і глибокого та свідомого патріотизму. Значна частина учнів і студентів глибоко не знає і не усвідомлює патріотичний, морально-духовний потенціал подвигів наших предків. Не знає змісту символів України, її народу і нації. 
Патріотичне виховання дітей і молоді повинно базуватися, в першу чергу, на Вітчизнознавстві (українознавстві), на формуванні у дітей і молоді національної свідомості, світогляду і характеру, на збереженні історичної пам'яті, вихованні національної свідомості і гідності. Національна свідомість особистості включає такі поняття як любов до рідної землі і свого народу, патріотизм і готовність захищати Українську державу, любов до рідної мови, духовна культура, художньо-естетичне виховання.
Громадські якості та риси людського характеру пройшли тисячолітній шлях розвитку. Найповніше це виявляється в патріотичному вихованні - складовій частині національного світогляду й поведінки людини, її ставленні до рідної країни, всіх націй та народів. Вірність і відданість Україні є невід'ємною ознакою національно свідомого громадянина.
Патріотичне виховання, формування патріотичних почуттів - означає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового і героїчного подвигу в ім'я процвітання української держави.
Історичні знання і пам'ять про звитяжне минуле України є пріоритетним фактором у патріотичному вихованні.
Головним носієм патріотизму є, звичайно, люди, їх звичаї, традиції, ставлення до рідної землі, отчого дому.
Велике значення у патріотичному вихованні відіграють живі учасники і свідки історичних, доленосних для України подій. Роль ветеранів у патріотичному вихованні важко переоцінити. На жаль, щороку рідшають їх ряди. Все менше стає свідків буремних років, страшних голодоморів, важких трудових п'ятирічок, найстрашнішої війни ХХ століття - Великої Вітчизняної війни.
Солдати Великої Вітчизняної війни відстояли право на життя, дали можливість прийдешнім поколінням утвердитися в світі як геополітична реальність, зробити свій історичний вибір у побудові нового суспільства, гідного пам'яті попередніх і в ім'я майбутніх поколінь. 
Наш священний обов'язок перед пам'яттю тих, хто не повернувся з полів битв, і тих, хто живе поруч з нами - пам'ятати і шанувати нашу історію і бути гідними її, передати як спадщину, у спадок дітям і онукам, тому що забуття уроків історії неминуче веде до духовного спустошення.
За свободу і незалежність України було віддано мільйони життів.
Велика Вітчизняна війна проти німецького фашизму стала священною. Священним був кожен день війни - і дні важких оборонних боїв, і дні звитяжних перемог. Ніщо не могло похитнути всенародну, священну любов до рідної землі і готовність захистити її, навіть ціною власного життя. Тому що люди сподівалися, що перемога у війні принесе не тільки знищення фашизму, а й волю і національне самовизначення. Ці сподівання висловив герой повісті Олександра Довженка "Перемога" капітан Кравчина: "За що ми б'ємося, за що ми помираємо? За Україну, за чесний український народ! Зе єдиний сорокамільйонний народ, який не знайшов собі у століттях Європи людського життя на своїй землі. За народ пошматований, розділений".
Майбутнє української землі, її майбутню свободу визначили честь і слава воїнів і самовіддана праця мільйонів працівників тилу. Битва за визволення України стала однією з найвидатніших сторінок воєнної історії і однією з найславетніших і найтрагічніших сорінок в національній історії.
На жаль, в історії Великої Вітчизняної війни залишається багато "білих плям". Окрім заповнення цих плям, кожне покоління розставляє акценти і дає власні оцінки минулому.
Історія Другої світової війни має ще багато суперечливих сторінок, які неоднозначно сприймаються нашими сучасниками. Це проблеми військового полону і дфяльність ОУН і УПА. А тому пошук компромісів і можливостей взаємного примирення різних політичних сил - це єдиний шлях до консолідації українського суспільства.
Об'єднання українського народу в єдиній державі і вирішення ним спільних завдань створило переумови для формування нової особистості, нового українського типу мислення, нової духовності.
Історія бібліотеки для дітей імені П.Вершигори нерозривно пов'язана з ім'ям Петра Вершигори, безпосереднього учасника Великої Вітчизняної війни, її героя, свідка багатьох подій в історії України. Підтверджуючи право з гідністю носити ім'я Петра Вершигори, бібліотека протягом багатьох років надає пріоритет саме патріотичному вихованню і збереженню історичної пам'яті. Активно залучає ветеранів Великої Вітчизняної війни і Збройних Сил України.
Соціологічні вивчення показали, що з віддаленням у часі історичних подій молоде покоління українців все менше знає про них. Слід констатувати і нівелювання морально-патріотичних цінностей.
Тому наша бібліотека вважає за обов'язок і пріоритет інформаційно-освітньої діяльності: свої напрацювання, досвід роботи з патріотичного виховання, зв'язки з громадськими організаціями ветеранів, ресурсну базу бібліотеки цілеспрямовано направити на проектну діяльність з патріотичного виховання і збереження історичної пам'яті.

Немає коментарів:

Дописати коментар