четвер, 17 серпня 2017 р.

Перейменування бібліотеки

Шановні користувачі бібліотеки, громадськість району, міста! 
Тривають громадські обговорення щодо перейменування бібліотеки імені Петра Вершигори Солом'янського району міста Києва. 
Просимо вас висловити свою думку за адресою бібліотеки: б-р В.Гавела, 34 (тел. 497-70-45)
Пропозиції надаються у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові, місця проживання, особистим підписом, а також повинні містити обгрунтування з урахуванням вимог законодавства. 
Процедура розгляду пропозицій громадькості триватиме до 6 вересня 2017 року. 

Довідка
Петро Петрович Вершигора (1905-1963) — активний учасник радянського партизанського руху в Україні в роки Другої Світової війни, кадровий чекіст, генерал-майор НКВС, згодом — письменник. Герой Радянського Союзу. Член КПРС.
У роки Другої світової війни — командир взводу, роти, батальйону, голова бригади кінофотокореспондентів політвідділу 40-ї армії. В червні 1942 із завданням Штабу радянського партизанського руху при НКВС підполковник Вершигора був призначений командиром спеціальної диверсійно-розвідної групи НКВС (за іншими даними — ГРУ Генштабу СРСР) «Лезвие» (укр. "Лезо") і був перекинутий до партизанського загону Сидора Ковпака. Мав завданням підтримувати зв'язок загону з Москвою та слідкувати безпосередньо за Сидором Ковпаком, контролювати його, перевіряти на лояльність Москві. З вересня 1942 року — заступник С. А. Ковпака з питань розвідки в партизанському з'єднанні.
З грудня 1943 очолив 1-у Українську партизанську дивізію імені С. Ковпака.
Учасник 5 великих рейдів тилами німецької армії, з них рейдами в Польщу та Неманським командував особисто.
Протягом 1947—1954 рр. — викладач військової академії Генштабу СРСР, потім — завідувач військовим відділом журналу «Знамя». 
Автор книги «Військова творчість народних мас» (1961) — про історію партизанського руху з найдавніших часів до Великої Жовтневої революції, співавтор праці «Партизанські рейди» (1962).
У документально-белетристичних книгах «Люди з чистою совістю» (1946) (Сталінська премія, 1947), «Карпатський рейд» (1950), «Рейд на Сан та Віслу» (1961), «Іван-герой» (1960), «Рідний дім» (1962) зображував боротьбу радянських партизанів у тилу німецьких військ.

понеділок, 31 липня 2017 р.

Мрії про майбутнє України!

         В  бібліотеці стартував загальносистемний конкурс дитячої та юнацької творчості 
                              «Мрії про майбутнє України!»
                    Запрошуємо Всіх бажаючих взяти участь у конкурсі.
                    Конкурс проводиться з 01 червня по 31 листопада.

         Тематика робіт:

  •   світогляд дитини;
  •  родина та родинні цінності;
  •  українські краєвиди;
  •  атрибутика українства: 
  • державні та національні символи України, мовна ідентичність;
  •  гідність і свобода людини;
  • воїни-захисники Батьківщини; громадянська позиція; діти за мир;
  • права дитини;
  • знання, навчання, відносини;
  •  урбаністика: куточки Києва, символіка міста;
  • країни світу; архітектурні та історичні пам’ятки тощо.

понеділок, 17 липня 2017 р.

Літній настрій

          ЛІТО
У відчинене віконце
Зазирнуло зранку сонце
І лоскоче ніжно носик,
І маленькі ніжки босі.
Сяйвом сонця все залито,
В нас гостює справжнє літо
Кольорове та яскраве,
Запашне, смішне, цікаве!
Мама літечку радіє,
Літо всіх маляток гріє,
 Щоб росли вони здорові,
  Наші «сонечка» чудові!
                                                                                          
"ЛІТНІЙ НАСТРІЙ" - вітринна виставка витинанок

понеділок, 10 липня 2017 р.

Книжкове літо, будь зі мною!

      У літечко веселе ми відкриваєм двері!
       Канікули, канікули - радієм їм щораз.
       Із книгами й мандрівками приходимо до вас!
 

      Канікули! Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. До послуг наших читачів  книжкові новинки, дитячі періодичні видання, цікаві виставки, можливість пограти в ігри, подивитися мультфільми, поспівати в караоке. 
        Якщо твої друзі роз'їхалися, а ти сидиш, сумуєш і не знаєш чим зайнятися, тоді приходь до нас, в бібліотеку , і ти знайдеш тут багато нових друзів. Бібліотека запрошує всіх охочих весело та креативно провести літо в бібліотеці. 
     Для найменших відвідувачів бібліотеки організовано «Бібліостолик», за яким можна читати, малювати, ліпити з пластиліну, складати пазли, робити саморобки.
                             Читайте та відпочивайте з задоволенням!
Літо, книга, діти – будемо  весело дружити!

середа, 5 липня 2017 р.

Ой, на Івана та й на Купала …

Ой на Івана, ой та на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.
   Івана Купала - це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Головні діючі персонажі свята – Купало та Марена, які представляють жіночі та чоловічі божества, сонце і воду. Власне святкування починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала і Марени. Так, на Поділлі й Волині дівчата виготовляють Купала з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині в одних населених пунктах опудало Купала виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками і намистом, в інших — замість солом’яного опудала садовлять дитя, яке виконує роль Івана Купала.На Київщині та Одещині його виготовляють із гілок будь-якого дерева.
   Святкування розпочиналося в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок.
 Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок. Обов’язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі.
Купальське вогнище згідно з переказами має велику міфічну силу. Через купальське вогнище стрибають всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Так, вважалось, що коли дівчина і хлопець, які кохають один одного, узявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їх руки залишаються з’єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Проте в цьому видовищі можна бачити й інший бік — спортивний. Кожний намагався стрибнути через вогнище якнайвище і якнайдалі, не забуваючи й про те, щоб стрибок був красивим.

Після втоплення Марени (інколи топили Купала) дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити («заворожувати вроду»). Вони дістають свічки, запалюють їх і прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата ідуть понад річкою й співають:
 В гаю зелененькім соловейко щебече,
Соловейко щебече;
Там дівчина мила віночок пустила

З барвіночку, з барвіночку.

 Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку,
 За миленьким, за миленьким
   Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пара заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
Існує повір’я про цвіт папороті, котрий ніби то з’являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала» видатний український та російський письменник Микола Гоголь. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.
Існує повір’я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки — потоплені дівчата, мавки — душі маленьких нехрещених дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.
     До свята Івана Купала в бібліотеці  організовано тематичну викладку  «Ой, на Івана та й на Купала …». 
   Запрошуємо наших читачів проглянути нашу тематичну викладку та дізнатися більше про це чудове літнє народознавче свято.
                 Рекомендуємо літературу, яка є у фондах нашої бібліотеки: 
  1.  Воропай   О.  Звичаї нашого народу. - К.:  Велес , 2005. - 528 с.
  2. Корнєв А. Ю. Святковийй рік. - Х.: Ранок, 2003. -144 с.
  3. Ритуали, обряди , звичаї. Частина 1.-К., 1998.
  4. Скуратівський В. Т. Український рік : Розповіді.- К.: Веселка, 1996.- 238 с.
  5.  Шкода М. Н. Т радиції і свята українського народу.- Д.: ТОВ ВКФ "БАО", 2008. - 384 с.
  6. Україна та українці: Шкільна енциклопедія народознавства. -  Д.: ТОВ ВКФ "БАО", 2011. -256 с.
  7. Чумарна М.І. Цокає годинничок: Звичаєвий календар українців у віршах, прислів'ях. народних іграх та прикметах. - Л.:Аверс, 2003. - 96 с.
                                                            Джерело:traditions.org.ua,   
                                                                                   Вікіпедія