Одного разу дівчинка Яся малювала картинку, щоб подарувати її бабусі, на
день народження, коли з’явився слоник Ґудзик. Він пурхав над малюнком і
зачаровано милувався яскравими квіточками.
-Я не знав, що ти також вмієш чаклувать... - замріяно мовив Ґудзик.
-Я й не вмію, - відповіла дівчинка.-Я не начаклувала ці квіточки, а просто
намалювала. Хочеш, я й тебе навчу?
-Дуже хочу! - захоплено вигукнув слоник. - А як ти це робиш?
-Це зовсім нескладно, ось, дивись.
Яся взяла в руки олівець і намалювала квітку, потім взяла пензлик і почала
її розфарбовувати.
-А тепер ти спробуй, - запропонувала вона Ґудзику. - В одній телепередачі я
бачила, як слони брали пензля хоботом і малювали. А коли ми з мамою ходили в
аквапарк, то навіть придбали картину,що намалювали дельфіни. Мамі такий живопис
дуже сподобався.
Слоник взяв пензлика хоботом, спробував малювати і в нього вийшла ось така
картинка:
-Ні, мабуть потрібно взяти іншу фарбу, - незадоволено сказав він.
Яся ретельно помила пензлика і запитала:
-Яка фарба тобі подобається найбільше?
-Блакитна. Вона нагадує мені безмежний простір неба в сонячну літню днину, -
відповів слоник.
Яся виконала прохання друга і вимастила пензлик небесно-блакитною фарбою. Ґудзик
взявся до роботи. Він пихтів, тріпотів крильцями, підлітав то з одного, то з
іншого боку. Слоник весь перемастився фарбою. Ось, що в нього вийшло:
Ґудзик злетів вгору і подивився на свій шедевр.
-Якщо чесно, твій малюнок мені подобається більше... - не дуже веселим
голосом промовив художник-початківець.
-Не засмучуйся, - заспокоїла слоника дівчинка. - Зараз спробуємо ще раз. З
першого разу, мабуть, ні в кого не виходить.
Вона взяла чистий аркуш паперу, поклала його на стіл і почала знову мити
пензлика. В цей час Ґудзик приземлився на аркуш і, розходжаючи взад-вперед, почав
міркувати:
-Мабуть, в мене не вийшло тому, що я зразу почав малювати пензликом, а не
так, як ти – олівцем…
-Ой! - зойкнула, глянувши на папір, Яся. - Дивись, яку чудову гусеничку ти
намалював!
-Де? Коли? - здивувався слоник.
-Та ось, подивись-но, - сказала дівчинка. - Тільки домалюю двоє оченят, ось
так.
І поставила олівцем дві чорні крапки. Ось,який малюнок побачив казковий
слоник на ймення Гудзик, злетівши майже під стелю.
-Як же так сталося? Я ж не користувався ні олівцем, ні пензликом… Нічого не
розумію...
-Все дуже просто - відповіла другу Яся. - Ти ж весь перемастився фарбою, а
це - сліди від твоїх ніжок. Поки ти розмірковував, ти ходив по аркушу. Мабуть
тобі не потрібні ні пензлик, ні олівці, ні, навідь, фломастери. Зачекай.
І Яся принесла спеціальні фарби, якими можна малювати пальчиками.
-Тепер макай свої ніжки прямо в баночку з фарбою і малюй, запропонувала дівчинка.
Тепер Ґудзик був задоволений. Він пурхав над відкритими баночками з фарбами
і творив. А Ясі було радісно,що вона зуміла допомогти своєму незвичайному
другу.
.jpg)
