Дарина Юрченко. Як Слоник Гудзик навчився малювати

Одного разу дівчинка Яся малювала картинку, щоб подарувати її бабусі, на день народження, коли з’явився слоник Ґудзик. Він пурхав над малюнком і зачаровано милувався яскравими квіточками.

-Я не знав, що ти також вмієш чаклувать... - замріяно мовив Ґудзик.

-Я й не вмію, - відповіла дівчинка.-Я не начаклувала ці квіточки, а просто намалювала. Хочеш, я й тебе навчу?

-Дуже хочу! - захоплено вигукнув слоник. - А як ти це робиш?

-Це зовсім нескладно, ось, дивись.

Яся взяла в руки олівець і намалювала квітку, потім взяла пензлик і почала її розфарбовувати.

-А тепер ти спробуй, - запропонувала вона Ґудзику. - В одній телепередачі я бачила, як слони брали пензля хоботом і малювали. А коли ми з мамою ходили в аквапарк, то навіть придбали картину,що намалювали дельфіни. Мамі такий живопис дуже сподобався.

Слоник взяв пензлика хоботом, спробував малювати і в нього вийшла ось така картинка:

-Ні, мабуть потрібно взяти іншу фарбу, - незадоволено сказав він.

Яся ретельно помила пензлика і запитала:

-Яка фарба тобі подобається найбільше?

-Блакитна. Вона нагадує мені безмежний простір неба в сонячну літню днину, - відповів слоник.

Яся виконала прохання друга і вимастила пензлик небесно-блакитною фарбою. Ґудзик взявся до роботи. Він пихтів, тріпотів крильцями, підлітав то з одного, то з іншого боку. Слоник весь перемастився фарбою. Ось, що в нього вийшло:

Ґудзик злетів вгору і подивився на свій шедевр.

-Якщо чесно, твій малюнок мені подобається більше... - не дуже веселим голосом промовив художник-початківець.

-Не засмучуйся, - заспокоїла слоника дівчинка. - Зараз спробуємо ще раз. З першого разу, мабуть, ні в кого не виходить.

Вона взяла чистий аркуш паперу, поклала його на стіл і почала знову мити пензлика. В цей час Ґудзик приземлився на аркуш і, розходжаючи взад-вперед, почав міркувати:

-Мабуть, в мене не вийшло тому, що я зразу почав малювати пензликом, а не так, як ти – олівцем…

-Ой! - зойкнула, глянувши на папір, Яся. - Дивись, яку чудову гусеничку ти намалював!

-Де? Коли? - здивувався слоник.

-Та ось, подивись-но, - сказала дівчинка. - Тільки домалюю двоє оченят, ось так.

І поставила олівцем дві чорні крапки. Ось,який малюнок побачив казковий слоник на ймення Гудзик, злетівши майже під стелю.

-Як же так сталося? Я ж не користувався ні олівцем, ні пензликом… Нічого не розумію...

-Все дуже просто - відповіла другу Яся. - Ти ж весь перемастився фарбою, а це - сліди від твоїх ніжок. Поки ти розмірковував, ти ходив по аркушу. Мабуть тобі не потрібні ні пензлик, ні олівці, ні, навідь, фломастери. Зачекай.

І Яся принесла спеціальні фарби, якими можна малювати пальчиками.

-Тепер макай свої ніжки прямо в баночку з фарбою і малюй,  запропонувала дівчинка.

Тепер Ґудзик був задоволений. Він пурхав над відкритими баночками з фарбами і творив. А Ясі було радісно,що вона зуміла допомогти своєму незвичайному другу.