Найкраща
мова
Не знаю я кращої мови,
Ніж та, що співала пісні,
Матуся моя, колискові,
У раннім дитинстві мені.
Не чула я кращої мови,
Ніж та, що шептав ти мені,
Словами палкої любові,
У нашій найпершій весні.
Не тішусь я кращої мови,
Ніж та , що дзюркочуть струмки,
В країні моїй пречудовій,
Про неї найкращі думки.
Не прагну я кращої мови,
Для співів в садку пташечок.
Хай нею завжди сміх лунає,
Щасливих моїх діточок.
Не маю я кращої мови,
Щоб висловить шану свою,
Країні моїй калиновій,
Яку я безмежно люблю!
Т. Семенченко
Коли ти плекаєш слово,
Мов струна воно бринить.
Калиново, барвінково
Рідна мова пломенить.
Коли мовиш, як належить -
Слово чисте, як роса...
І від тебе теж залежить
Мови рідної краса.
Д. Білоус
Мово моя, ти для мене криниця,
Я навіки з
тобою, допоки я є.
П’ю з твого
джерела і не можу напиться,
Ти для мене
любов і натхнення моє.
Ти і казка, і
пісня чудова лірична.
Ти і дума, і
правда, і мрія людська.
Неповторна і
щира, ласкава й музична,
Українському
серденьку завжди близька.
Ніби мати,
така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт
— велика й велична для нас.
Ми з тобою —
народ і велика родина!
І тебе
берегти саме час, саме час!
Надія
Красоткіна
О мово рідна! Ти чудова!
Мов теплий
подих вітерця.
В тобі
чарівне кожне слово,
Бо заворожує
серця.
Ти розмаїта і
багата,
В тобі
легенди і казки.
Жива, співуча
і крилата,
В тобі —
історії стежки,
Що ними йшов
народ до волі,
Ішов крізь
терни до зорі.
В тобі на все
є слів доволі,
Ти, наче
сонечко вгорі.
То ж вчи,
дитино, рідну мову,
З дитинства
мовою гордись.
Не забувай
її, казкову.
До мови —
серцем прихились.
Бо рідна
мова, наче мати,
Тебе не
зрадить у житті.
І буде вік
оберігати
Й допомагати
у путі.
Надія Красоткіна
Не цурайтесь мови,
люди,
Рідного джерельця.
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця.
Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято.
Соловейком хай співає
В українській хаті.
Бо
ж вона така багата,
Українська мова.
Неповторна і крилата,
І така чудова!
І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками.
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.
Найрідніше, сокровенне,
Найдорожче в світі.
І святкове, і буденне,
В ній — батьки і діти.
Не цурайтесь, люди, мови,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово,
Не буде народу.
Надія Красоткіна
СЛОВО
А Вкраїни ж
мова –
Мов те сонце
дзвінкотюче,
Мов те
золото блискуче,
Вся і
давність і обнова –
Українська
мова…
Розквітай
же, слово,
І в родині,
і у школі,
Й на заводі,
і у полі
Пречудесно,
пречудово –
Розквітай же
слово!
Хай ізнов
калина
Червоніє,
достигає,
Всьому світу
заявляє:
Я – країна
Україна –
На горі
калин
Павло Тичина
Немає коментарів:
Дописати коментар