Свій
знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі
під час важкої хвороби. У
грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у С. Н.
Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав
— запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в
Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч
лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні
години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому
жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, треба сказати
людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся
і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для
молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Вірш був покладений в основу музичних творів багатьох
композиторів, перекладений близько 150
мовами народів світу. 18 квітня 2008 року в будинку, де Шевченко написав
«Заповіт» відкрито музей "Заповіту".
До нашої бібліотеки завітали учні школи № 310 . Бібліотекар познайомила учнів з книгою "одного віршу", в якій "Заповіт" перекладено 55 мовами світу. Переглянули презентацію та прослухали пісні сучасних виконавців виконанні на слова Т .Г. Шевченка. Діти пізнавали великого Кобзаря не тільки як письменника та поета , а ще й великого митця.
Привіт
ВідповістиВидалити