Майдан - столиця нашої країни.
Тут пульс і нерв. Тут серце завмирає.
Небесна Сотня в небо відлітає.
Бруківка - зброя. Барикади, люди,
піднесення і виступи повсюди.
Палає бочка, шини і коктейлі,
Тріпоче прапор на високій стеллі
Тут наш народ історію писав,
Пройдисвіта із трону виганяв.
Тут мріяли, дружили і кохали,
Тут до останнього, на смерть стояли.
Майдан Великий. Тисячі майданів
проти зневаги, проти злих тиранів.
За правду, за народ, і за людину,
За нашу незалежну Україну!
Г.П.
В пам’ять про полеглих за майбутнє України у нашій бібліотеці представлена виставка-вшанування «Душу й тіло ми положим за нашу свободу...». Вічна пам’ять героям! Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які
загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони полягли за
честь, за волю, за право бути Українцями і за свою Батьківщину. Героїчна
Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши
нашими Ангелами-Охоронцями на небі. Найстаршому з них було 83 роки най-молодшому - лише 17.
Запрошуємо всіх небайдужих завітати до нашої бібліотеки та ознайомитись з виставкою- вшануванням «Душу й тіло ми положим за нашу свободу...».
Пам'яті подій на Майдані присвячується
Не заплющуй очі
Не заплющуй очі ні на мить,
Як згадаєш, серденько болить.
То був просто повний жахів сон,
Що в обійми взяв мов у полон.
Не заплющуй очі: тут палають шини,
Ллється кров із ран у Батьківщини.
Небо вкрив густий і чорний дим,
Не один тут згинув молодим.
Не заплющуй очі: кров тут ллється,
Ворог руки потирає і сміється.
"Беркут" у беззбройних тут стріляє,
Снайпер подих й серце зупиняє.
Не заплющуй очі: скрізь намети,
Тут мороз лютує й водомети.
Крига тут на віях замерзає,
Як згадаєш- серце болем крає.
Не заплющуй очі: страшно спати,
Бачиш, як вдова ридає й мати.
Сивину їх вкрила чорна хустка,
Назавжди в їх хаті біль і пустка.
Не заплющуй очі: ти війну побачиш.
Зойкуєш, здригаєшся і плачеш.
Розпинають знов і знов без впину,
Т. Семенченко
Немає коментарів:
Дописати коментар