1. Леся Українка
вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою,
французькою та італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з
давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської
мов, хоч і не вчилась в школі. ЇЇ навчала мати (Олена Пчілка) і приватні
вчителі.
2. Леся дуже любила
музику й мала великі здібності до гри на фортепіано. Вона не могла їх розвинути
через хворобу кісток. Але мала дуже гарний слух і голос. 220 народних мелодій
записано з її голосу.
3. Перебуваючи в
Сан-Ремо (Італія) в 1902 – 1903 р.р., Леся Українка вела листування з Феліксом
Волховським у Лондоні та Михайлом Кривинюком у Празі. Темою листування було
видання нелегеальної літератури, з якої до нас дійшов переклад «Казки про царя
Семена».
4. В червні 1906 р.
Леся Українка була обрана до правління київської «Просвіти», де вона
опікувалась бібліотекою. Ця її діяльність уже в листопаді 1906 р. звернула на
себе увагу царських жандармів, які її згодом арештували (17 – 18 січня 1907
р.), а в подальшому – і закрили саму «Просвіту».
5. Практично з
народження її переслідували важкі хвороби. Одна з них коксит, дуже прикра форма
туберкульозу кісток, через яку терпіла нестерпні болі. В 1899 року, коли в
Берліні їй було зроблено вдалу операцію, Леся змогла нарешті ходити відносно
вільно. Згодом лікувалась в Єгипті 1909 – 1910, 1911, 1912 – 1913 років. через
іншу хворобу – важку форму туберкульозу нирок. Кліматичне лікування допомагало
хоч натрохи спинити прогресуючу хворобу.
6. У стані крайнього виснаження від поганої роботи нирок Леся згасла на
43-у році життя у містечку Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі
своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 р. Кльоня, як вона його
лагідно називала, страждав від сухот, вона — від туберкульозу кісток. Навіть
сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Тож пара
знала справжню ціну життю, коханню і часу
7. На честь Лесі
Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня
1970 року.
Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова.
Джерело: http://www.discoverukraine.com.ua/7-відомих-та-невідомих-фактів-про-лесю-у/
Джерело: http://www.discoverukraine.com.ua/7-відомих-та-невідомих-фактів-про-лесю-у/
Немає коментарів:
Дописати коментар