Вишивання — це давнє заняття людей в Україні, йому тисячі років! Люди вишивали чарівні рушники, які дарували потім своїм дітям у далеку і щасливу дорогу. На барвистих вишитих рушниках у нас підносять дорогим гостям хліб, як найбільшу і найдорожчу святиню, бо хліб — це саме життя. Прикрашали рушниками домівку і вони оберігали її від злих духів; вивішували рушники над образами і над світлинами дорогих людей; над вікнами і над дверима, щоб у хаті панували мир і злагода, затишок і спокій.
Але найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії, щоб ішли сини у складну дорогу життя з маминим благословенням сміливими і сильними, мужніми і відважними, справжніми українцями.
До бібліотеки на народознавчу годину "Чарівна краса вишиванки", яка відбулася в народознавчому куточку "Покуття" завітали учні 2-в класу 54 школи. Бібліотекар познайомила дітей з історією, традиціями вишивки, ознайомила з символікою на вишиванках . Адже сорочка втілює в собі одну з основних функцій, якої дотримувалися з давніх часів — бути оберегом, адже вишиванка — це не тільки символ краси, молодості, наслідування, а й наш генетичний код.
Немає коментарів:
Дописати коментар