Ірина
(Іраїда) Володимирівна Жиленко – українська поетеса, дитяча письменниця,
журналіст та мемуарист – народилася 28 квітня 1941 року в Києві. З-під пера І. Жиленко вийшло п'ять збірок для
дітей: «Достигають колосочки» (1964), «Вуличка мого дитинства» (1978), «Двічі
по два — дорівнює кульбабці» (1983), «Казки буфетного гнома» (1985), «Новорічна
історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилятися номером» (1986).
Це мудрі й світлі поезії, в яких багато вигадки, світла, де твориться весела,
грайлива казка, що вчить добру, людяності, поетичному світосприйняттю. Твори І.
Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу.
Пропонуємо до читання книгу, з якою після карантину ,ви зможете ознайомитись в нашій бібліотеці - "Казки
буфетного гнома", яка вміщує в себе віршики "Сніг", "Лист до Діда Мороза",
"Жар-птиця", "Кіт-Воркіт", "Давайте дружити",
"Підкова", "Ягуари", "Гном у буфеті", "Нічна
казочка".
ГНОМ
У БУФЕТІ
Ти
знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий –
старенький буфетний гном.
Він
знав ще дідуся хлоп’ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: «Ай-яй!»,
Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши
буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
за склом серед вазочок різних.
Він
любить какао пить,
смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці.
Навчився
він чемних манер
в одної маркізи з фарфору.
Сказала маркіза: — Тепер
дружити із вами не сором.
Ви
просто — франтом, хоча
втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом;
Століття,
і друге, і третє, —
прислухайся! — чуєш? – завжди
клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.
І
тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
нашіптує дітям казки.
Ірина
Жиленко