четвер, 25 листопада 2021 р.

"Гіркий смак колосків"

       Щорічно в четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодомору. У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у цей період загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.
        В цей скорботний день традиційно проводиться  акція «Запали свічку пам’яті», долучитися до якої доволі просто – після загальнонаціональної хвилини мовчання достатньо запалити свічку на своєму вікні.

      До цієї дати у бібліотеці  була підготовлена виставка, на якій  представлені документальні та художні матеріали, в яких висвітлюється тема голодомор.

Більш детальнішу інформацію по даній темі Ви зможете знайти в фондах нашої бібілотеки:

  1.  Барка В. Жовтий князь. - К.: Школа, 2007. - 251 с.
  2. Голодомор геноцид украинского народу 1932 - 1933 .-К.: Видавництво ім. О.Теліги, 2008.
  3.  Гудима А. Д. Кара без вини. - К.: Урожай, 1993. - 288 с .
  4. Гуцало Є. Сльози божої матері. - К.: Молодь, 1990. - 264 с.
  5. .Виноградська Н. Голодомор - Х.: Оригінал, 2007. -32 с.
  6.  Кирій  І. І. Голодна весна - К.: Молодь, 1993.- 256 с.
  7.  Кульчинський С.В. Голодомор 1932 -1933 рр. як геноцид : труднощі усвідомлення. -К.: Наш час, 2007 - 424 с.
  8. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932 - 1933 років в Україні : місто Київ. - К.: Фенікс, 2008. - 584 с.
  9.  Листопад А. І. Біла могила братика. - К.: Веселка, 1993.
  10.  Народні оповідання. - К.: Муз. Україна, 1993. -96 с.
  11. Самчук У. Марія : Повість. - К.: Школа, 2007. - 320 с.
  12. Хандрос Б. Н. Смертні листи. - К.: Дніпро, 1993.- 125 с.

«І пам’яті свічка не згасне»

     Пам'ять – це нескінченна книга, в якій записано все не тільки про життя людини, а й про історію її країни. На жаль, багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Одна з таких - голодомор 1932-1933 р.р, - страшна трагедія в історії нашої держави, яка забрала мільйони людей. Пам’ятайте про Голодомор, про наших померлих прадідусів і прабабусь, і на згадку про них, 27 листопада долучіться до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» та у віконцях своїх домівок запаліть свічечку. Так ми згадаємо про людей, які померли внаслідок штучно створеного геноциду.

    Долучаючись до цієї акції, ми пропонуємо вам виготовити свічку пам'яті з паперу, яка ніколи не згасне.

середа, 24 листопада 2021 р.

«Загадкова казка Карло Коллоді»

   

     24листопада виповнюється  195  років від дня народження італійського письменника Карлo Коллоді (справжнє ім’я Лоренціні) , автора однієї з найдобріших і повчальних казок - "Пригоди Піноккіо".Великий успіх письменникові спочатку принесла повість для дітей «Подорож Джаннеттіно по Італії», що вийшла друком 1876 року. Впродовж 1878 – 1881 років він видає цілу серію книжок про Джаннеттіно – веселого, ледачого, трохи боягузливого італійського хлопчика, котрий любить добряче попоїсти. Та світове визнання одержала книга Коллоді «Пригоди Піноккіо, або Історія однієї маріонетки», з героєм якої першими познайомилися читачі римської  «Газети для дітей» у 1880 році. Журнальний варіант друкувався під назвою «Історії одного буратіно» (італійською мовою буратіно означає дерев’яна лялька) і за задумом письменника  мав закінчитися смертю героя, якого повісили. Та така кінцівка викликала цілковите неприйняття юних читачів. Коллоді був змушений оживити дерев’яного чоловічка, і через три місяці на сторінках  журналу з’явилося продовження його пригод. Остаточний варіант казкової повісті вийшов окремим виданням у 1883 році під назвою «Пригоди Піноккіо, або Історія маріонетки». Казку було перекладено 87 мовами. Українською мовою книга Коллоді побачила світ у перекладі Ю. Авдєєва 1967 р. під назвою "Пригоди Піноккіо"                                                                                                                                                У 1956 р. популярному герою на його батьківщині було споруджено бронзовий п’ятиметровий пам’ятник з сюжетами про його пригоди. На п’єдесталі викарбовано: «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі віком від чотирьох до сімдесяти років» У Флоренції на одному непомітному будинку встановлено меморіальну дошку зі скромним написом: «Тут в 1826 році народився Карло Лоренціні Коллоді – батько Піноккіо».

    Крилаті фрази з казки К. Коллоді «Піноккіо»

  • Дай волю поганому хлопчику, і він сам перетвориться на віслюка.
  • Послухай! Совість - це внутрішній голос, якого люди не слухають. Ось звідси у людей всі проблеми!
  • Я сміюся над дурнями, які вірять у всяку нісенітницю і даються в обман спритникам.
  • Коли небіжчик плаче, це означає, що він починає одужувати.
  • Можуть статися найчарівніші, фантастичні речі, і всі вони починаються з бажання.
  • Ми, діти, всі такі! Ми більше боїмося ліків, ніж хвороби.
  • Брехня буває двох видів: у однієї брехні короткі ноги, в іншої довгий ніс.
  • Хворий швидше живий, ніж мертвий.