четвер, 26 лютого 2015 р.

Дарина Юрченко. Як Слоник Гудзик навчився малювати

Одного разу дівчинка Яся малювала картинку, щоб подарувати її бабусі, на день народження, коли з’явився слоник Ґудзик. Він пурхав над малюнком і зачаровано милувався яскравими квіточками.
-Я не знав, що ти також вмієш чаклувать... - замріяно мовив Ґудзик.
-Я й не вмію, - відповіла дівчинка.-Я не начаклувала ці квіточки, а просто намалювала. Хочеш, я й тебе навчу?
-Дуже хочу! - захоплено вигукнув слоник. - А як ти це робиш?
-Це зовсім нескладно, ось, дивись.
Яся взяла в руки олівець і намалювала квітку, потім взяла пензлик і почала її розфарбовувати.
-А тепер ти спробуй, - запропонувала вона Ґудзику. - В одній телепередачі я бачила, як слони брали пензля хоботом і малювали. А коли ми з мамою ходили в аквапарк, то навіть придбали картину,що намалювали дельфіни. Мамі такий живопис дуже сподобався.
Слоник взяв пензлика хоботом, спробував малювати і в нього вийшла ось така картинка:

-Ні, мабуть потрібно взяти іншу фарбу, - незадоволено сказав він.

Яся ретельно помила пензлика і запитала:
-Яка фарба тобі подобається найбільше?
-Блакитна. Вона нагадує мені безмежний простір неба в сонячну літню днину, - відповів слоник.
Яся виконала прохання друга і вимастила пензлик небесно-блакитною фарбою. Ґудзик взявся до роботи. Він пихтів, тріпотів крильцями, підлітав то з одного, то з іншого боку. Слоник весь перемастився фарбою. Ось, що в нього вийшло:
Ґудзик злетів вгору і подивився на свій шедевр.
-Якщо чесно, твій малюнок мені подобається більше... - не дуже веселим голосом промовив художник-початківець.
-Не засмучуйся, - заспокоїла слоника дівчинка. - Зараз спробуємо ще раз. З першого разу, мабуть, ні в кого не виходить.
Вона взяла чистий аркуш паперу, поклала його на стіл і почала знову мити пензлика. В цей час Ґудзик приземлився на аркуш і, розходжаючи взад-вперед, почав міркувати:
-Мабуть, в мене не вийшло тому, що я зразу почав малювати пензликом, а не так, як ти – олівцем…
-Ой! - зойкнула, глянувши на папір, Яся. - Дивись, яку чудову гусеничку ти намалював!
-Де? Коли? - здивувався слоник.
-Та ось, подивись-но, - сказала дівчинка. - Тільки домалюю двоє оченят, ось так.
І поставила олівцем дві чорні крапки. Ось,який малюнок побачив казковий слоник на ймення Гудзик, злетівши майже під стелю.
-Як же так сталося? Я ж не користувався ні олівцем, ні пензликом… Нічого не розумію...
-Все дуже просто - відповіла другу Яся. - Ти ж весь перемастився фарбою, а це - сліди від твоїх ніжок. Поки ти розмірковував, ти ходив по аркушу. Мабуть тобі не потрібні ні пензлик, ні олівці, ні, навідь, фломастери. Зачекай.
І Яся принесла спеціальні фарби, якими можна малювати пальчиками.
-Тепер макай свої ніжки прямо в баночку з фарбою і малюй,  запропонувала дівчинка.
Тепер Ґудзик був задоволений. Він пурхав над відкритими баночками з фарбами і творив. А Ясі було радісно,що вона зуміла допомогти своєму незвичайному другу.

вівторок, 24 лютого 2015 р.

Поетична світлиця Лесі Українки

"Поетична світлиця Лесі Українки" - книжкова виставка в нашій бібілотеці,  присвяченна Лесі Українці, яка була справжньою поетичною квіткою нашої прекрасної землі. Вона була, є і буде нашою славою, нашою гордістю, одною з найповнозвучніших струн душі українського народу.

пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

Моя велична Українська Мово

Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. Українська мова визнана в усьому світі як одна з  мелодійніших та витонченішіх мов.
       "Мова! Українська мова -
        Вона співуча, лагідна ,дзвінка...
        Мова! Українська мова -
        Єдина, рідна й дорога така"
                     Ю.Михайленко
Любіть свою мову та оберігайте її! Адже мова - це свого роду душа народу: немає мови - немає народу.
"Моя велична Українська Мово"- книжково-ілюстративна виставка  в нашій бібліотеці.

четвер, 19 лютого 2015 р.

Україна бажає миру

Душа радіє від того, що в тяжкі для країни часи все більше дітей дуже сильно проявляють патріотизм, спілкуючись між собою українською мовою, підтримують наших солдат, долучаються до різних заходів, які спрямовані на захист нашої національності, на збереження цілостності України.
Так, до нас в бібліотеку завітали діти, які вирішили намалювати плакати про мир в Україні, тим самим проявивши свою думку щодо подій в Україні. Завдяки нашим виставкам та допозі бібліотекаря дівчата почерпнули багато ідей для своєї творчості та намалювали прекрасні роботи.

  
По закінченню роботи зліпили нам  ось цього чудового охоронця.

На варті наших душ - Небесна сотня

                        А сотню вже зустріли небеса…
                        Летіти легко, хоч Майдан ридав…
                        І з кров’ю перемішана сльоза…
                       А батько сина ще не відпускав…
                       Й заплакав Бог, побачивши загін —
                       Спереду — сотник, молодий, вродливий,
                       І юний хлопчик в касці голубий,
                       І вчитель літній — сивий-сивий…
                       І рани їхні вже не їм болять …
                            Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
                          Як крила ангела, злітаючи назад,
                  Небесна Сотня в вирій полетіла…
                                Людмила  Максимлюк
Минає рік з тих страшних лютневих подій. Ми сьогодні в скорботі і з великою вдячністю згадуємо Героїв, яких  назвали Небесною Сотнею - українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони  загинули за честь, за правду, за свободу, за гідне життя на рідній землі. 
В пам'ять про загиблих ми підготували виставку-вшанування "На варті наших душ - Небесна Сотня". Ми повинні пам'ятати  "Небесну Сотню"  заради майбутнього. 

субота, 14 лютого 2015 р.

Відлуння афганських гір

Афганістан. Чорним тавром в наш лексикон впеклося це слово. Для тисяч українських родин воно назавжди стало грізним знаменням біди, символом невгамовних душевних мук і невтішного горя. Афганська війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Ніким і нікому не оголошена, вона потребує глибокого осмислення, щоб засвоїти її уроки - політичні й військові. Тому нехай пам'ять пророкує: що було? як було? і чи правильно було?
"Відлуння Афганських гір" - тематична виставка в нашій бібліотеці, яка розповість про мужність воїнів, вірність солдатській дружбі, взаємовиручку та взаємодопомогу, про чужу і жорстоку війну, яка підступно забрала тисячі життів синів України. 

четвер, 12 лютого 2015 р.

Подаруй бібліотеці книгу

Не викинь книгу на смітник!
                   ЇЇ віддай в бібліотеку,
           Бо книга - скарб, у ній для тебе
                  Думок і висловів квітник.
                  У ній поета віршів море,
         Кохання, радість, смуток, біль...
                     А ще невідані простори
                Письменник відкриває в ній.
               Тож дурно книгу не змарнуй -
                       БІБЛІОТЕЦІ подаруй! 
В  кожного з нас вдома є книги, які ми вже прочитали і можем поділитися з іншими.
До Міжнародного дня дарування книжок наша бібліотека провела акцію "Подаруй бібліотеці книгу" в рамках загальносистемної декади дарувальників "Не викинь книгу на смітник! Її віддай в бібліотеку".
Ми щиро вдячні користувачам, які самі багато читають і від щирого серця діляться з іншими любителями читання власною літературою і завжди раді бачити їх у нашій бібліотеці!
Особлива вдячність нашим дарувальникам:
1. Братиці Михайлу -  школа №173, 5-б клас
2. Водневу Денису - ліцей "Престиж", 5 клас
3. Гапонович Олі - школа №173, 5-б клас
4.  Есіній Олі - школа №54,10 клас
5.  Конопльовій Даші - школа №54, 7-а клас
6. Профатило Лілії - школа №54, 7-а клас
7. Профатило Ірині - школа №54, 10 клас
8. Юрченко Дарині - школа №54, 2-б клас
9. Юрченко Івану - 5 років

пʼятниця, 6 лютого 2015 р.

Чудовий світ казок

Сьогодні ми з нашими гостями - групою продовженого дня школи №54 - згадували казочки.
Дітки з величезним задоволенням відповідали на питання казкової вікторини, грали в гру "Ми", взяли участь в конкурсах "Продовж казковий ланцюг", "Хто? Хто? Хто?". А ще отримували телеграми від казкових героїв, які не змогли до нас потрапити, малювали та дивилися мультики!
Чудовий настрій та безмежне задоволення від зустрічі з казкою - таким був результат цього вечора.