понеділок, 28 січня 2019 р.

Крути: подвиг і трагедія

     29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами, який набув для нашого народу символічного значення, став легендою, прикладом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну. Бій під Крутами – це і тріумф, і трагедія. У ньому переплітається і біль, і смуток, і гордість за молодих юнаків. Доречними стали слова І. Дзюби: «У людини високого ідейного та духовного тонусу є щось вище за саме життя – це мета цього життя, це її ідеали, принципи, це честь і гідність, і вона (цебто людина) може віддати за них своє життя». Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща.
      Запрошуємо до  нашої бібліотеки, ознайомитися з виставкою -пам'ять "Крути: подвиг і трагедія".
                       Рекомендуємо літературу, яка є у фондах нашої бібілотеки: 
1. Бурсак Ф.Т. Балада про русалку Квітину та козака Антона. -К.: ЗАТ "Віпол",2007.- 96 с.
2. Сорока Ю.В. Бій під Крутами. - К.: Золоті ворота, 2013.- 120 с.
3. Лобовик І. Батуринский шлях: Вірші, драматична поема.- К.: Яблуко, 2004.- 80 с.
4. Український садочок.: Читанка. Кн.1. - К.: Смолоскип, 1997. - 312.
             КРУТИ
Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
 Піднялися вірні сини
Грудьми у нерівному бої,
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.
На жертовню поклали,
Свої молодії життя.
Приклад відваги подали,
Слава героїв жива!
 М. Зельман (Лісовий)

неділя, 27 січня 2019 р.

Недільний обід у шпиталі

              27 січня в нашій бібліотеці відбулося чергування блок-посту Милосердя.
Вінегрет, смачні бендерики з м'ясом, бутерброди з копченостями, печиво та апельсини готували, пакували та відвозили: Elena Elena, Марія Морозенко, Валентина Горбачова, Понеділок Тетяна, Кушніренко Катерина та Владислава, Юрченко Оксана, Профатило Наталія, Овчаров Валерій.
         Дякуємо всім, хто прийняв участь  в приготуванні обіду для хлопців.

пʼятниця, 25 січня 2019 р.

Недільний обід у шпиталі


        Шановні друзі!   27 січня запрошуємо Вас  на «Недільний обід у шпиталі», який відбудеться в нашій бібліотеці імені П.Вершигори  на бульварі В. Гавела, 34   об 11:00 годині .  
       Меню: бендерики з м'ясом  та вінегрет. Фрукти та печиво  будуть також дуже доречними .

неділя, 20 січня 2019 р.

Зима - чарівниця


Сніг м`який кладеться пухом,
І кінця йому нема.
Віє вже холодним духом -
Це прийшла до нас зима!
     Зима - найхолодніша пора року, але все одно дуже цікава та весела. Коли, як не зимою, можна покататися на санчатах, ковзанах, зліпити снігову бабу, погратися в сніжки. А ввечері, сидячи біля вікна, можна довго дивитися як падають білі пухнасті сніжинки. А коли на вулиці заметіль, то хочеться взяти горнятко чаю  або філіжанку кави та цікаву книжечку . І читати…читати… А ми підготували для вас книжкову виставку-інсталяцію "Зима- чарівниця". Ви  можете підібрати собі цікавих книжечок і читати у холодні зимові дні та вечори. 

понеділок, 14 січня 2019 р.

Щедрий вечір – добрий вечір


 Щедрий вечір, добрий вечір-

І дорослим, і малечі! 
Щастя, радості, любові, 
Щоб завжди були здорові
І багаті, і веселі
І надворі, і в оселі. 
Щоб Господь оберігав, 
Вам усе потрібне дав, 
         Щоб ви квітли з кожним кроком,  
       Отже всіх вас з Новим роком!

    Свято в українських народних традиціях завжди займало провідну роль. Усі свята календарного року пов'язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди. 
   Свято Меланки відмічають напередодні Нового року, 13 січня, ще його
називають Щедрим вечором або Щедрою кутею. Щедрувати дівчата могли лише під вікнами будинків і то лише до закінчення Щедрого вечора, тобто до опівночі. Цього дня також водять «козу». Парубки співають, а «коза» (хлопчик у вивернутому вовною назовні кожуху), пританцьовує, кумедно показуючи кожну дію. Та головні на Щедрий вечір навіть не забави, а щедрування – співані побажання щастя господарю та всій його родині!
  14 січня   святого Василія Великого, покровителя хліборобства (Новий рік за старим стилем).
Головний обряд цього свята – засівання. Зерно є символом нового життя, тому, заходячи в хату, її обсипають саме ним. Засівають хлопці, бо дівчатам цього робити не можна. При цьому примовляють: «Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!»
  
        До бібліотеки  на святкування   Маланки та Василя завітали учні 6-б класу 54 школи. Діти заглянули в історію виникнення свят, згадали традиції щедрування. А яке ж  свято без ігор, конкурсів,  вікторин, ворожінь. Тому протягом заходу лунали  щедрівки та побажання.  Свято було переповнене  радістю, веселим настроєм та щирим сміхом.
Сію-вію-посіваю
З Новим Роком Вас вітаю
Сію щедро із долоні
По долівці по ослоні
Засіваю Вашу Xату
Будьте радісні й багаті
Сію густо перехресно
На добробут Людям Чесним
Промовляю з кожним кроком
З Новим Щастям з Новим Роком! 
 Бажаємо всім злагоди і миру!

пʼятниця, 11 січня 2019 р.

Фантастичний та чарівний світ Марії Приймаченко

        "Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..." 
                                     Марія Приймаченко
        12 січня виповнюється 110 років від дня народження Марії Овксентіївні Приймаченко- майстра українського «наївного мистецтва», яка через усе життя пронесла жагу творити, неминучу потребу ділитися своїми відкриттями з людьми. Вона належала до тих митців, які створювали неповторний світ власних образів, світ краси, мистецьки висловлювала ті почуття, що живуть в народі, в його фольклорі, в його думах.
       Народилася  художниця у селі Болотня на Київщині. У семирічному віці маленька Маруся тяжко захворіла. Діагноз невтішний – поліомієліт. В подальшому вона усе життя переживатиме страшні болі, не одну операцію і практично на всіх фото буде з милицями. За спогадами сучасників, саме неможливість сповна працювати в полі з родиною дала дівчинці вдосталь вільного часу, і вона почала малювати. Серйозно цим займатися Марія почала у 17-річному віці. Вона знайшла синюватий глей, яким розмалювала власну хату. Вчинок дівчини припав до душі усій околиці і незабаром її чекало перше замовлення. За розмальовку хати сусідів Марія отримала винагороду – порося. Згодом, саме воно допомогло усій її сім’ї вижити в голодні часи. Малювала Марія Приймаченко обома руками – як правою, так і лівою, але ніякої відмінності, якою рукою була намальовано картину, не помітно.
      За своє 89-річне життя художниця створила понад 650 робіт. Фантастичний світ Марії Приймаченко яскравий і розмаїтий: квіти, дерева, незвичайне птаство, заквітчані звірі, всіяне зорями небо із крилатими казковими істотами – все утверджує добро і підносить людську душу до щасливих висот. А її своєрідний мистецький стиль і неповторна колористика зачаровують і надихають. 
    Протягом життя художниці її картини відвідали експозиції Всесвітньої виставки у Парижі, численних республіканських показів мистецтв, а також побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі.   
  Сьогодні наші відвідувачі також спробували себе в ролі митців і малювали казкових і фантастичних звірів та птахів, а також святкові квіти
         Пропонуємо вашій увазі декілька розмальовок, щоб і  ви змогли намалювати власну казку. Нехай фантазія поєднає на папері правдиве і казкове, як на чарівних малюнках Марії Приймаченко.