«Весняний дивосвіт»

    Весна — це пора оновлення, яскравих барв і теплих сонячних днів. Запрошуємо юних читачів долучитися до захопливої онлайн-вікторини «Весняний дивосвіт» та перевірити свої знання про цю чарівну пору року!
    На вас чекають цікаві запитання про весняні явища природи, перших перелітних птахів, квіти-провісники тепла, народні прикмети та весняні свята.
    Долучайтеся, відповідайте, пізнавайте та зустрічайте весну разом із нами!         

Зима. Зігрійся книгою.

Ось і прийшла зима зі снігами, заметілями, морозами. На вулиці стає все холодніше і
закономірно виникає питання: що робити довгими зимовими вечорами? Ми вважаємо, шо такої найдивовижнішої пори року гріх не поринути з головою у казкову зимову поезію, не прочитати чи не прослухати новорічні історії чи не прочитати уподобану вами книжку . Тож пропонуємо Вашій увазі переглянути книжкову виставку «Зима.Зігрійся книгою», на якій представлені книги в яких описується чудова та красива пора року - зима

Весна-чарівниця

 Весна завжди вважалася чарівною порою року і це не випадково, адже в цей час в людині відкриваються нові можливості, загострюється інтуїція і багато подій набувають зовсім іншого сенсу. Ми розповімо вам  найбільш цікаві і незвичайні факти про весну, які вас точно здивують!

• Найпершою, навесні, зацвітає японська сакура (вишня).Цвітіння чарівних дерев вишні, або сакури справляє величезне враження не тільки в Японії. Починаючи з кінця березня (середини квітня - в залежності від кліматичної зони), парки та вулиці різних міст наповнюються рожевими пелюстками та ароматним квітковим запахом. Оскільки вишня цвіте великими суцвіттями, вона символічно асоціюється з хмарами, а в японській культурі піддається сильному впливу буддизму, уособлює ефемерність життя.
• Зозуля - пташка, «яка сама вимовляє своє ім'я» (грец. коккукс, куккос, лат. кукулюс, cucullus). Зозулі повертаються в нашу країну в середині квітня. Наші предки вважали появу цієї птиці символом весни. У багатьох народів вона вважалася птахом, що втілює душу, провісницею майбутнього і вісницею весни.
• У рослин навесні спрацьовує особливий годинник. Якщо зрізати гілку з дерева у березні та принести її додому, поставити у воду і добре освітлювати, гілочка дасть паростки. А от якщо зробити те ж саме з гілкою дерева в листопаді – нічого не станеться, листя і бруньки не з'являться. Навіть якщо світло і тепло будуть такими самими. Річ у тому, що у дерев є свій особливий годинник, що вимірює довжину світлового дня і ночі. 
• Весняна квітка медуниця чотири рази змінює свій колір: коли вона розпускається, то стає рожевою, потім пурпуровою, фіолетовою і, зрештою, синьою.
• Весною бджоли більш дружелюбні, ніж в інші періоди.

                                                Джереро:За матеріалами інтернет-видань https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-vesnu/

Книги,які надихають зустріти весну

Сипнула зима наостанку 

Сніжинки свої крижані...

Раніше приходять світанки, 

Зробилися довшими дні.

А сонечко дужче пригріло,— 

Сніжинки розтанули вмить. 

...Надворі уже потепліло.

І зимонька стала тужить: 

Прийшла їй пора нас лишати — 

Іде вона в інші краї...

Тож будемо весну стрічати,— 

Чекати у гості її!

                               М.Познанська 

   Весна...Ось-ось яскраве сонечко блисне, усміхнеться і дбайливо огорне землю своїм теплом. А тоді вже тільки встигай помічати: оживають бруньки, травичка визирає зеленими стрілочками, з’являються перші листочки , які так радують наші очі навесні.  Весна - пора мрій, подій, любові, пора радості, щастя, нових відчуттів, пора свободи, вільного дихання,синього неба і теплого проміння!
       В нашу бібліотеку Весна завітала у вигляді книжково-ілюстративної виставки
                                               "Книги,які надихають зустріти весну".                             

                   Рекомендуємо літературу, яка є у фондах нашої бібліотеки:

1. Бойко Б. В. Веснянка для ведмедика.  - К.: Країна Мрій, 2005. - 48 с.
2. Буханченко Р. Чарівні пори року: Хрестоматія для позакласного читання. - Д.: ТОВ ВКФ "БАО", 2008. - 416 с.
3. Весна : Хрестоматія для позакласного читання. - Х.: Ранок НТ, 2000. - 128 с.
4. Весняночка ; Збірка творів для самост. читання . - К.: Лелека,  2001. - 256  с.
5. Пустотливі промінці.  Оповідання , вірші  та  загадки. - Х.: ТОВ  "СІНТЕКС ЛТД", 2007. - 64 с.

Барви осені чарівні

             ОСІНЬ

Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

Спілі яблука на возі

До бабусі привезла.

Вітром  двері відчинила:

- Дари з воза забирайте!

Павутинкою злетіла:

- Через рік мене чекайте!

                                    Л. Новикова

Осінь - чудовий час року, різнобарвний і різноманітний. Скільки краси, лірики, музики, радості й тихого смутку приносить нам ця чарівниця! Приваблює вона своєю мінливістю і буянням осінніх барв, а також тим, що балує своєю щедрістю, багатством, теплом.

     "Барви осені чарівні" – таку назву має книжкова виставка-настрій представлена відвідувачам та користувачам бібліотеки на  молодшому відділі."  Завітайте до нашої бібліотеки   та  насолоджуйтеся читанням.  

Весна - чарівниця

        ВЕСНА

Де учора сніг білів,

Там струмочок задзвенів.

На галявинці у лісі

Білі проліски звелися.

Пташки весело співають,

І дерева розквітають.

Прокидаючись від сну,

Зустрічає світ весну.

     Весна - найпрекрасніша та найочікуваніша пора року. Пташки радіють теплу навесні. На водоймах тане лід, сніги поступово тануть, починає пробиватися перша весняна яскраво-зелена трава, бруньки набухають , розквітають перші тендітні квіти, з гір біжать гуркітливі струмки, звідусіль, чути спів пташок. Цій  чудовій порі року присвячена наша книжково -ілюстративна виставка  "Весна - чарівниця".

      

Чарівна осінь в гості завітала

 КЛЕНОВІ ЛИСТКИ

Осінь, осінь... Лист жовтіє.

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

Їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті —

Червонясті, золотисті.

І. Блажкевич

      Осінь… Скільки поезії у цьому золотаво - сонячному слові й стільки радості та смутк ЇЇ часто називають золотою,замріяною, 
чудовою.

 У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка з першим подихами      наступних холодів зими.
               Запрошуємо Вас до нашої бібліотеки  переглянути виставку-настрій 

                                               "Чарівна осінь в гості завітала".      

         
                                                               

         ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?

Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.

Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Г. Усач

БІЛОЧКА ВОСЕНИ

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші,

Поки є іще тепло,

А як випадуть пороші,

Заберу їх у дупло.

Буде холодно на дворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться.

Дятел стукає: тук-тук!

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук.

   Л. Костенко 

А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла.

Ще синє небо радістю цвіте
І хори коників лунають стоголосо.
А вдень і не подумаєш про те,
Що у дворі твоїм пригрілась осінь.

Цвітуть жоржини, наче у раю,
Всі кольори ввібрали диво-квіти.
Земля їм віддає красу свою,
Та вже не довго їм палахкотіти.

                   Бо над віконцем ластівок нема,
                     Лелеки в небі до тепла гайнули.
                              Верба над річкою схилилася сумна,
                               Веселі літні дні уже минули.

       Надія Красоткіна

Книги з весняним настроєм

А весна іде, як фея,

В чарах шуму і пісень,

Біла, біла, як лілея,

В квітах яблунь і вишень.

        Олександр Олесь

Весна дарує кожному,

 що треба і що хочеться.

 Полям — сніги поталі,

 лісам — траву і листя,

 птахам, які вертають,

 дарує рідні гнізда. 

 По жмені ластовиння

 весна дарує дітям,

 а мамам — ранки сині

 та перші ніжні квіти. 

 Річкам дарує воду,

 зернинам — теплу землю,

 а сіячам — роботу,

 почесну і веселу.

     Костецький А.

ВЕСНА

Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить — з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —

У сережках вся берізка,

До верби підійде — ба! —

В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору

До блакитного простору —

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною літо йде!

         Н. Забіла

Весняні візерунки

"Весняні візерунки" - вітрина виставка витинанок 

Сніговик. Хто він і звідки?!

  У холодну зимню пору

Стоїть бабця серед двору.

 У бабусі біла шуба, 

Діткам бабця мила й люба, 

З ними грається охоче, 

Та до хати йти не хоче.

   

                                                   

      Неодмінним атрибутом кожного новорічного свята є сніговик, якого так полюбляють ліпити діти не тільки в Україні, а й по всьому світі. Але звідки цей зимовий персонаж взявся? Звідки пішла ця традиція, ця весела дитяча забава.

      Не має сумніву, що ліпити такі сніжні скульптури  почали ще з давніх часів. Однак походження сніговика доволі туманне. Вважається, що сніговики точно вже були в часи Середньовіччя. Зокрема, про це говорить сучасний дослідник Боб Екштейн у своїй «Історії сніговика» (2007 р.). Він проаналізував різні художні зображення в бібліотеках, картинних галереях та музеях Європи і дійшов такого висновку. Також  Екштейн ствердив, що найбільш раннім доказом існування сніговика є мініатюри на полях книги «Часослов» (1380 р.), яку було віднайдено в Королівській бібліотеці Нідерландів (м. Гаага).

         Є припущення, що сніговики шанувалися як духи зими. До них молили про допомогу, милосердя, захист під час довгих холодів. Можливо, тому сніжній бабі давали в руки мітлу – для подорожі в небо. В язичницькі часи люди вірили в силу-силенних духів, що жили всюди, в тому числі в повітрі. Ці духи владарювали над різними силами природи, в тому числі і снігами. Відомий дослідник слов’янського фольклору О. М. Афанасьєв (1826–1871) вважав, що сніговик – це створена людиною зі снігу небесна німфа, яка впала мертвою під час міфічного бою між богами грому та хмар. Танучи весною, небесна німфа оживала, підносячись у вигляді пари на небо. Після цього вона знову могла приносити дощі на землю, які так конче потрібні були людям для виживання. Тому люди і ліпили сніжних баб зимою, надіючись на гарний, завдяки дощам, урожай. 

          Сучасний та звичний для нас образ сніговика створений завдяки різним мультфільмам та казкам. Насправді сніговик, якого ліпили 100 років тому та більше, може зовсім бути не схожим на свого «сучасного брата». Вигляд сьогоденного сніговика знають всі: три кулі різних розмірів (голова, груди та нижня частина), гілки (руки), морква (ніс). Деякі риси скульптури вимальовують або створюють підручними матеріалами (гілкою, камінцями тощо). Інколи на голову цьому казковому персонажеві надягають відро. А загалом існують різні варіанти оздоблення сніговика, але всі вони пов’язані з типовим образом.

       В Україні до сніговиків  ставилися як до чарівника, який міг допомогти і зменшити холод. Мітла давалася сніговику, щоб він міг полетіти на небо. Також в Україні розрізняються поняття сніговик і снігова баба. Остання – уособлення небесних німф на землі, яка відповідала за снігові бурі і хурто.  

      Найбільшу у світі сніжну бабу  зліплено в США, в м.Бетель в 2008 р. Висота рекордсмена –37 м 20 см, вага – 6 тис. тон снігу. Дві ялини заввишки 9 м слугували йому руками.  Олімпія ( так назвали сніжну бабу) простояла всю зиму і розтанула вже в червні 2009 р. Найбільшим в Європі є сніговик, зліплений в австрійському курортному місті Гальтюр. Його висота – 16 м 70 см.

      Але є не тільки гігантські сніговички, а й мікроскопічні. Таким є сніжна баба, котра у 5 раз тонша від волоска людини. Його кулі, виготовлені із частинок олова, становлять 0,01 мм. Цей персонаж має крихітні очі, усмішку, ніс із платини. Зробили ці  допомогою сфокусованого іоннового променя. Автором цього дива, створеного за найсучаснішими передовими технологіями,  був британський науковець Девід Кокс із Лондонської Національної фізичної лабораторії.

      Свій сніговий рекордсмен є також в Україні. Це найбільший сніговик України, зліплений 18 лютого 2012 р. в туристичному комплексі «Буковель». Висота його – 4 м 85 см, довжина найбільшої кулі – 5 м 20 см. Всього в ліпленні взяло участь понад 300 осіб.

     Сьогодні цей казковий персонаж розважає нас під час новорічних свят. Роблячи Снігову бабу разом з дітьми, батьки стають ближчими до дітей, радіють, занурюються в прекрасний світ. 

     Провести зиму і не зліпити незвичайну версію снігової баби – значить, марно провести зиму.

             Сніговик
Кожен рік, вже зазвичай,

В час, коли сніжок летить

У дворі зрання убраний

сніговик стоїть.

В гарнім шарфі голубому,

В теплих рукавичках

Із червоним носом довгим,

В шапочці барвистій.

Кличе,  манить всіх до себе,

Швидше на санчата…..

В сніжки гратися запросить

І потанцювати.

Ось такий у нас у дворі

Сніговик стоїть

Кожен рік, коли із неба

Сніг-сніжок летить.

СНІГОВИК

Якось рясно падав зранку

сніг блискучий, як срібло.

Біля школи аж до ґанку

кучугури намело.

Потім сонечко пригріло,

сніг прив’янув на дворі.

Узялися тут за діло

на перерві школярі.

Сніг качали та ліпили,

хто як міг і хто як звик,

і невдовзі виріс білий

величезний сніговик.

         Із вуглинок чорні очі,

                 ніс кирпатий з буряка,

                   руки в боки — ніби хоче

              танцювати гопака!

День пролинув непомітно,

йде додому дітвора.

І лишивсь вночі самітний

сніговик серед двора.

Н.Забіла

Джерела: 

• DOVIDKA.BIZ.UA: Довідник цікавих фактів та корисних знань 
• SENFIL
• Україна- це ми!