четвер, 26 лютого 2015 р.

Дарина Юрченко. Як Слоник Гудзик навчився малювати

Одного разу дівчинка Яся малювала картинку, щоб подарувати її бабусі, на день народження, коли з’явився слоник Ґудзик. Він пурхав над малюнком і зачаровано милувався яскравими квіточками.
-Я не знав, що ти також вмієш чаклувать... - замріяно мовив Ґудзик.
-Я й не вмію, - відповіла дівчинка.-Я не начаклувала ці квіточки, а просто намалювала. Хочеш, я й тебе навчу?
-Дуже хочу! - захоплено вигукнув слоник. - А як ти це робиш?
-Це зовсім нескладно, ось, дивись.
Яся взяла в руки олівець і намалювала квітку, потім взяла пензлик і почала її розфарбовувати.
-А тепер ти спробуй, - запропонувала вона Ґудзику. - В одній телепередачі я бачила, як слони брали пензля хоботом і малювали. А коли ми з мамою ходили в аквапарк, то навіть придбали картину,що намалювали дельфіни. Мамі такий живопис дуже сподобався.
Слоник взяв пензлика хоботом, спробував малювати і в нього вийшла ось така картинка:

-Ні, мабуть потрібно взяти іншу фарбу, - незадоволено сказав він.

Яся ретельно помила пензлика і запитала:
-Яка фарба тобі подобається найбільше?
-Блакитна. Вона нагадує мені безмежний простір неба в сонячну літню днину, - відповів слоник.
Яся виконала прохання друга і вимастила пензлик небесно-блакитною фарбою. Ґудзик взявся до роботи. Він пихтів, тріпотів крильцями, підлітав то з одного, то з іншого боку. Слоник весь перемастився фарбою. Ось, що в нього вийшло:
Ґудзик злетів вгору і подивився на свій шедевр.
-Якщо чесно, твій малюнок мені подобається більше... - не дуже веселим голосом промовив художник-початківець.
-Не засмучуйся, - заспокоїла слоника дівчинка. - Зараз спробуємо ще раз. З першого разу, мабуть, ні в кого не виходить.
Вона взяла чистий аркуш паперу, поклала його на стіл і почала знову мити пензлика. В цей час Ґудзик приземлився на аркуш і, розходжаючи взад-вперед, почав міркувати:
-Мабуть, в мене не вийшло тому, що я зразу почав малювати пензликом, а не так, як ти – олівцем…
-Ой! - зойкнула, глянувши на папір, Яся. - Дивись, яку чудову гусеничку ти намалював!
-Де? Коли? - здивувався слоник.
-Та ось, подивись-но, - сказала дівчинка. - Тільки домалюю двоє оченят, ось так.
І поставила олівцем дві чорні крапки. Ось,який малюнок побачив казковий слоник на ймення Гудзик, злетівши майже під стелю.
-Як же так сталося? Я ж не користувався ні олівцем, ні пензликом… Нічого не розумію...
-Все дуже просто - відповіла другу Яся. - Ти ж весь перемастився фарбою, а це - сліди від твоїх ніжок. Поки ти розмірковував, ти ходив по аркушу. Мабуть тобі не потрібні ні пензлик, ні олівці, ні, навідь, фломастери. Зачекай.
І Яся принесла спеціальні фарби, якими можна малювати пальчиками.
-Тепер макай свої ніжки прямо в баночку з фарбою і малюй,  запропонувала дівчинка.
Тепер Ґудзик був задоволений. Він пурхав над відкритими баночками з фарбами і творив. А Ясі було радісно,що вона зуміла допомогти своєму незвичайному другу.

Немає коментарів:

Дописати коментар