неділя, 7 лютого 2016 р.

Світ починається з любові

                  В лютневий цей день маємо свято,
                 Сюрпризів та квітів багато.
                  Коханим дарують листівки,
                 Послання ці звуть "валентинки".

День Святого Валентина (Валентинів день, День Закоханих) — свято, яке відзначають  щороку 14 лютого. Це найромантичніше свято, коли всі признаються один одному в любові і дарують валентинки . За легендами ,Валентин був єпіскопом, що допомагаів закоханим - таємно їх вінчав. А коли за це його було заарештовано, він потрапив у тюрьму і там закохався в сліпу дочку свого наглядача. Дівчину зцілило кохання Валентина, але сам він загинув, залишивши перед стратою прощальну листівку. У своєму останньому прощанні він написав дівчині про своє кохання і підписався: "Твій Валентин".
Завітав Святий Валентин і до читачів нашої бібліотеки.Бібліотекарі  підготували для відвідувачів нашої бібліотеки книжкову інсталяціяю та  виставку  витинанок.

вівторок, 2 лютого 2016 р.

Взяв би я бандуpу

    Взяв би я бандуpу 
        Та й загpав, що знав.
 Чеpез ту бандуpу
      Бандуpистом став.
   А все чеpез очi
Коли б я їх мав
За тi каpi очi,
 Душу я б вiддав.
   Маpусино сеpце!
   Пожалiй мене, —
    Вiзьми моє сеpце,
Дай менi своє 
       Де Кpим за гоpами,
Де сонечко сяє,
  Там моя голубка
      З жалю завмиpає.
        Взяв би я бандуpу
           Та й загpав, що знав.
                                                                                                             Через ту бандуру
                                                                                                                 Бандуристом став. 
В народі кажуть: «Коли дзвенять бандури, змовкають навіть солов’ї…» І це насправді так. В бандури настільки глибокий звук – здається, що вона з тобою розмовляє, в своєму звучанні вона здатна передати найтонші людські емоції та почуття. Її живі струни прорвалися через кордони, показавши світові велич та унікальність нашого національного мистецтва. На бандурі грають музику будь-яких стилів і напрямів – класику, сучасну, народну. Насправді, її можливості широкі, і їм нема горизонтів.
Бандура – національний інструмент українського народу.
Бандура належить до струнно-щипкових інструментів. Навколо походження бандури, її назви точилися постійні суперечки. Першим свідченням про появу бандури на теренах України є інформація про Войташека, бандуриста, що був при дворі польського магната Х. Зборовського, датована 1580 р.
Українські бандуристи були при царському дворі, у палацах вельмож, у маєтках польських і українських поміщиків. Бандура була улюбленим інструментом козаків. У Запорізькій Січі існували хори, оркестри і рапсоди-бандуристи. Також бандуристи офіційно входили до складу Війська Запорізького і разом із довбишами, сурмачами, трубачами виконували козацьку військову музику.
Співців-бандуристів називали «народними гомерами України». Ці талановиті сліпі музиканти, мандруючи містами й селами України, співали волелюбні думи та історичні пісні, в яких прославляли подвиги хоробрих козаків з легендарного минулого, закликали до боротьби проти гнобителів.  Отже, у XVII – XIX ст. бандура набула найбільшого поширення серед нашого народу. Саме український народ з його багатою культурою витворив шляхом удосконалення власний національний інструмент – бандуру, яка не має аналогів у світі. 
Чарівні звуки бандури лунали  і в нашій бібліотеці.
 Срібні переливи бандури розносились по нашій бібліотеці. Проникливо дзвеніли її струни і чари мелодій торкалися десь аж у глибині душі.