Вона – любов, вона – печаль і втіха…

Теплий віршик для мами

Мамо, добре, що ти є, —  

Ніжне сонечко моє!  

Від твоєї теплоти  

Так і хочеться рости…  

Найгарнішу, найдобрішу,  

Я люблю тебе найбільше!  

І коли дорослим стану,  

Теж любить не перестану!  

Бо ріднішої, ніж ти,  

В цілім світі не знайти!  

Добре, мамо, що ти є, —  

Тепле сонечко моє!  

                 О. Дерманський

    Саме у травні, коли повертаються до рідного гнізда птахи й оновлюється природа, теплий вітер приносить нам свято Матері.

      Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла та ласки приховує це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається дорогим у серці. Перше, що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві  очі, чуємо – мамин лагідний голос. До мами ми приходимо зі своїми радостями і печалями. Її мудра порада нам потрібна тоді, коли і в самих уже посріблені скроні. Вона завжди поруч. Найдорожчою людиною в нашому житті завжди була, є й буде мама. 

    Запрошуємо всіх ознайомитись з книжково - ілюстративною виставкою "Вона – любов, вона – печаль і втіха…".

        Вітаємо дорогих матерів з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

                Рекомендуємо літературу, яка є у фондах нашої бібліотеки:

1.       Все починається з мами. – К.: «Видавництво «Київська правда», 2008.

2.       Делае Ж. Маленький світ Мартусі. Мартуся і свято мами. – К.,  1994.

3.       Забавлянки мами Мар’янки. – К.: «Веселка», 1992.

4.       Любій матусі. –  К.: АСТпрес-ДІКСІ, 2001.

5.       Мамин день. – М.: «Махаон», 2010.

6.       Мамине свято . –  К.: «Музична Україна», 1990.

7.       Мати для Мамонтеняти. – К.: «Махаон-Україна», 2007.

8.       Матусина скарбниця. Українська народна творчість.- Х.: Торсінг плюс, 2007. – 480 с.

9.       Перлинка : Кн. для читання в дошкл. закладах, школах та сім’ї. – К. : Лелека, 2002.-352с.

10.   Про маму: Зб.  худож. Творів на кожен день і до свята. – К.: Школа,  2003. – 223 с.

11.   Сокол А. Сніданок для мами. –Ч. : П«Деснянська правда», 2000.

Віночок – український оберіг

 Український вінок – це справжнє диво нашого народу, адже кожна квіточка не лише прикрашала голову дівчини, а й слугувала обере­гом, дарувала їй свою силу та вроду. Щоб сплести вінок, потрібно було знати властивості та символі­ку кожної квітки.

      Квіти-символи, які традиційно вплітають у вінок:

• мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості;
• цвіт вишні та яблуні — материнська любов та відданість;
• ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;
• соняшник — символ відданості й вірності;
• м’ята — оберіг дитини та її здоров’я;
• волошки у віночку — символ людяності;
• ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові;
• материнка — символ материнської любові;
• калина — краса та дівоча врода;
• лілея — дівочі чари, чистота, цнота;
• дев’ятисил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я;
• безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани;
• хміль — гнучкість і розум;
• польовий дзвіночок — символ вдячності.

Також, крім квітів, у вінок вплітають стрічки, адже люди вірили в їхню магічну силу.
Наприклад, що стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її. 

• Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці. 
• Жовта стрічка – символ Сонця. 
• Світло-зелена – символ краси і молодості.
• Блакитна чи синя – символ неба і води.
• Жовтогаряча стрічка – символ хліба.
• Фіолетова – символ душевності.
• Рожева – символ достатку.
• Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.  

    Ось і  ми спробували створити український віночок разом з учнями 2 класу школи № 54. Під час майстер-класу учні більше дізнались про українські обереги, про звичаї та обряди пов'язані з плетінням українського віночка, ознайомились із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок. Діти із задоволенням поринули у творчий процес, кожен старанно працював над своїм виробом, намагаючись перетворити звичайний папір на чарівний віночок.

Віночок вити – життя любити!

       Справжнє розуміння української культури неможливе без знання народних традицій та обрядів, без знайомства з національними символами і оберегами. Одним із таких символів-оберегів є український вінок - дівочий головний убір  здавна відомий на території України.  Всі вірили, що вінок ще й оберіг від болю голови, поганого ока. Тільки дівчина мала право його носити. І прощалася вона зі своїм дівочим вінком в останній день весілля.  Кожна квітка у вінку - це символ та оберіг. У народі цим рослинам приписували магічні особливості. Вважалося, вінок із живих квітів захищав дівчину від напасників. Крім того, народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами, якими вона могла карати кожного напасника. Навіть маленьким дітям мами одягали вінки, коли вони бавилися в садку чи в полі.
       У наш час  український віночок не втрачає своєї значущості. Молоді дівчата,  одягнувши вишиванку, часто прикрашають себе вінками із живих та штучних квітів. Традиції нашого народу відроджуються і підтримуються.
       На народознавчий калейдоскоп "Віночок вити – життя любити!" до бібліотеки завітали учні  2 класу школі № 54. Бібліотекар познайомила дітей з історією українського віночка, з його різновидами, розповіла які квіти і в якій послідовності в нього вплітають. А ще познайомила з  господарськими експонатами , які знаходяться в народознавчому куточку "ПОКУТТЯ" .