Показ дописів із міткою Міжнародний день дякую. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Міжнародний день дякую. Показати всі дописи

вівторок, 11 січня 2022 р.

Чарівне слово "Дякую"

   11 січня, весь світ святкує найввічливіший день року- день слова "дякую". Ми кожного дня говоримо один одному "дякую", тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

А ви знаєте, що ..?

  • Вперше слово "дякую" згадується у словнику-розмовнику, виданому в Парижі в 1586 році.  У побуті воно стало застосовуватися лише в 20 столітті. 
  • За словами психологів, слова подяки можу покращити самопочуття, фізичне здоров’я і поліпшити настрій.  Слово "дякую", як вважають психологи, володіє магічними властивостями, воно може заспокоїти і зігріти своєю теплотою.
  • Дякуючи, потрібно дивитися людині в очі. Вимовляти їх потрібно обов’язково з щирим і добрим посилом.
  • Не можна дякувати людям у стані роздратування – це нікому не принесе радість.
  • В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим є походження і значення слова "спасибі". "Спасибі" – стале скорочення від фрази «Спаси Бог».
  • В Японії подяку висловлюють поклоном. А в Китаї існує спеціальний жест вираження вдячності – постукування по столу двома пальцями правої руки.
  • В Індії подяку прийнято виражати не словами, а посмішкою.
  • З великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – "дякую" тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії.

      У цей чудовий день давайте подякуємо всім, хто проявляв до нас теплоту, турботу та добро. Всім, хто дарував нам посмішку, навіть коли нам було сумно та тяжко на душі. А колектив нашої бібліотеки дякує всім хто відвідує бібліотеку. Ми раді всім вам - ДЯКУЄМО!"

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому
За тих лісів просвітлений  
Едем

 і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

            Ліна Костенко