середу, 16 травня 2018 р.

Українська хата, на добро багата

 Стоїть хата небагата солом’яна стріха
Причілочки у китицях, мальовані вікна
Обмазана, підведена, а сама біленька.
На подвір’ї, як барвінок, трава зелененька
Ще й садочок, як віночок хатину квітчає
У віконце з неба сонце в хату споглядає
Там чистенько і гарненько, там усе в порядку
Сам Бог дбає, доглядає ту маленьку хатку.
                                                      А. Молодченко
     Українська хата — це один із символів нашої  неньки України. Батьківщина  починається  для  кожного  з  нас  із  рідної  домівки, дому, де  він  народився  і  зростав, із  батьківського  порога, рідної  оселі. Вона споконвіку втілювала у собі уявлення та вірування українців про устрій та побут їхнього життя, була взірцем естетичних уподобань. Символічне значення має кожен елемент хатнього побуту: піч, свята покуть з іконами, вишиті рушники, скриня, стіл, на якому клали речі найвищої духовної цінності – Біблію, святий хрест, дідух , ляльку–мотанку, паляницю, покриту рушничком та букет пахучих цілющих трав. Ці традиції і сьогодні свято бережуть у багатьох українських оселях.
     «Українська хата, на добро багата» під такою назвою відбувся урок народознавства з учнями 1-б та 1-в  класу 52 школи. Разом з бібліотекарями  дітлахи поринули у цікавий світ минувшини – українську хату під солом’яною стріхою, з піччю на пів-хати, лавкою, мисником, колискою, глиняними горщиками, глечиками, макітрами та неодмінним атрибутом кожної хати тих часів – вишитими рушниками.

Немає коментарів:

Дописати коментар