На узорах кольорових сонце виграє

   У чарівному світі книг сьогодні з’явились вишиті рушники, барвисті орнаменти та щирі українські усмішки — бо скоро свято - День вишиванки! Наша бібліотека наповнилася особливою атмосферою: шелест сторінок поєднався з мелодією українських традицій. Кожна вишиванка — як жива книга, як берегиня нашої культури. 

  💙💛 На виставці, яка має назву "На узорах кольорових сонце виграє" кожен відвідувач має змогу переглянути старовинні фото та орнаменти з різних регіонів України, дізнатися багато цікавого про українську вишивку, ознайомитися з історією української сорочки, дізнаватися про значення візерунків, кольорів та технік вишивки.
  Адже цей день — не лише про вбрання. Це день, коли серце відгукується на кожен стіжок, коли відчуваєш, як рідна земля промовляє з полотна.

   💙💛 Нехай вишиванка завжди буде символом добра, радості та любові до рідної землі!

                    

«Зроби фото з хусткою»

       Щороку 7 грудня відзначається  День української хустки.  Адже хустка – символ українського народу, прихильності, любові, вірності в коханні, прощання і скорботи, а також оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям та патріотизм.  В минулому українки носили хустку протягом усього року. Вона була обов’язковою для заміжньої жінки, а також вважалася показником соціального статусу: молоді жінки носили світлі та яскраві хустки, жінки у віці – темні, вдови – чорні. Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою, що символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя.  Ця традиція, до речі, збереглася в Україні й донині.

  Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до флешмобу нашої бібліотеки “Зроби фото з хусткою”. Відроджуємо, поважаємо, пропагуємо наші українські традиції 

                  

                       «Ой, хустина, хустиночка!...»  -народознавча  виставка-інсталяція

"І на тім рушникові..."

       Вишиваний рушник - наш  оберіг, в орнаментах якого збереглися давні магічні символи. Він передається з покоління в покоління, про нього і досі ходять легенди, його оспівують в народних піснях..                                      Що ми знаємо про рушник?

• Рушники бувають різні за призначенням. Від цього залежить і їхній зовнішній вигляд, величина, тканина, з якої вони виготовлені, орнамент тощо.  
•  Колись без вишитого рушника не обходилось жодне свято в родині.
•  Рушником накривали хліб на столі, він супроводжував людину протягом усього життя – і в радості, і в горі, був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові, як пам'ять про дім, побажання щасливого майбутнього в житті. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Недарма його прославляли Тарас Шевченко, Павло Тичина, Андрій Малишко.

        Вишитий рушник - неоціненний скарб, в хрестики якого вкладено багато тепла, любові, радості, які примушують завмирати серце і тішити душу. До Дня вишиванки бібліотека підготувала виставку-інсталяцію «І на тім рушникові…», на якій представлені старовинні   рушники. Запрошуємо всіх шанувальників українського народного мистецтва ознайомитися з експозицією.

Рутою, м`ятою,липовим цвітом Трійцю квітчайте, сонячним літом

Дівчата м`яту вже збирають,

Берізки наче наречені,

І липоньки вже теж зелені,

Квітчаймо, друзі, всі оселі,

зробімо ці свята веселі!...

Зелена неділя у батьковій хаті,

І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.

Які ми з правіку любов’ю багаті.

Зелена неділя у нас за столом.

Церковні подзвони і поля освята.

З любистку-барвінку горять три свічі.

І хата свята, і освячена м’ята ,

І стіл, і на ньому пухкі калачі.

Сидять довкола і діти і внуки,

А з ними козацькі й чумацькі пісні...

В зелену неділю, неначе в Соборах,-

Довкола любові Вкраїнська рідня!

Одним з улюблених свят українського народу, що припадали на літо, була Трійця. Вона має церковну назву П’ятидесятниця, оскільки це п’ятдесятий день після Великодня. За церковними канонами, свято вшановує Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа. В народі ж воно здавна було святом розквіту природи, символізувало початок літа. Тиждень перед Трійцею називали зеленим, а три останні дні та три дні наступного Троїцького тижня звалися Зеленими святами.  

Більш детально про звичаї і традиції сьогоднішнього свята ви зможете дізнатись, завітавши до нашої бібліотеки і ознайомившись з літературою, яка представлена на  виставці-інсталяції «Рутою, м`ятою, липовим цвітом Трійцю квітчайте, сонячним літом».

Рекомендуємо прочитати:

           

1.      Бойко, В. Свята українського народу. - К.: Кобза, 2000. - 64 с.

2.      Воропай, О. Звичаї нашого народу. - К.:  Велес , 2005. - 528 с.

3.      Гоголь, М. Вечори на хуторі біля Диканьки.- К.: Либідь, 2008.- 488 с.

4.      Духи природи.- К.: Дельфін, 1997. - 35 с.

5.      Калина, В. Рідний край, рідна матінка земля моя. - Л.: 1998. - 48 с.

6.      Корнєв, А. Святковийй рік. - Х.: Ранок, 2003. -144 с.

7.      Ритуали, обряди, звичаї. Частина 1. - К., 1998.

8.      Скуратівський, В. Український рік : Розповіді. - К.: Веселка, 1996. - 238 с.

9.      Шкода, М. Традиції і свята українського народу. - Д.: ТОВ ВКФ "БАО", 2008. - 384 с.

10.  Україна та українці : Шкільна енциклопедія народознавства. - Д.: ТОВ ВКФ "БАО", 2011. - 256 с.

11.  Чумарна, М. Цокає годинничок : Звичаєвий календар українців у віршах, прислів'ях, народних іграх та прикметах. - Л.: Аверс, 2003. - 96 с.