Казки буфетного гнома

     Ірина (Іраїда) Володимирівна Жиленко – українська поетеса, дитяча письменниця, журналіст та мемуарист – народилася 28 квітня 1941 року в Києві. З-під пера І. Жиленко вийшло п'ять збірок для дітей: «Достигають колосочки» (1964), «Вуличка мого дитинства» (1978), «Двічі по два — дорівнює кульбабці» (1983), «Казки буфетного гнома» (1985), «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилятися номером» (1986). Це мудрі й світлі поезії, в яких багато вигадки, світла, де твориться весела, грайлива казка, що вчить добру, людяності, поетичному світосприйняттю. Твори І. Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу. 

Пропонуємо до читання книгу, з якою після карантину ,ви зможете ознайомитись в нашій бібліотеці - "Казки буфетного гнома", яка вміщує в себе  віршики "Сніг", "Лист до Діда Мороза", "Жар-птиця", "Кіт-Воркіт", "Давайте дружити", "Підкова", "Ягуари", "Гном у буфеті", "Нічна казочка".

   ГНОМ У БУФЕТІ

Ти знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий –
старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: «Ай-яй!»,
Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,
смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер
в одної маркізи з фарфору.
Сказала маркіза: — Тепер
дружити із вами не сором.

Ви просто — франтом, хоча
втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом;

Століття, і друге, і третє, —
прислухайся! — чуєш? – завжди
клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
нашіптує дітям казки.

      Ірина Жиленко